6 життів на день – багато чи мало?

- Advertisement -

Щодня в Україні 6 жінок помирають від раку шийки матки.

Чи багато це чи мало? У масштабах багатомільйонної країни начебто й не надто багато, але подумаємо про те, що це чиїсь матері, сестри, дочки… Хочу розповісти вам кілька історій.

Вікторія. 42 роки. Успішний адвокат. Одна виховує доньку 19 років. Робота займає майже весь час, до лікаря сходити ніколи, та й не турбує її нічого. Гінеколог не мав більше 5 років. І ось сталася якась незрозуміла кровотеча. Довелося сходити до гінеколога. Діагноз – запущений рак шийки матки. Радикальне лікування, на жаль, вже неможливе. 8 місяців мук та Вікторії вже немає з нами…

Юлія. 32 роки.Народила 3 ​​роки тому. Зрештою з’явився час, щоб сходити до лікаря. Та й привід з’явився – вирішили із чоловіком запланувати ще одну дитину. І ось на огляді, як грім серед ясного неба звучить невтішний діагноз – рак шийки матки. Вона знала до вагітності про те, що у неї дисплазія шийки матки, проте не дослухалася рекомендацій лікарів лікуватися, а хвороба за 4 роки прогресувала. Слава Богу, що виявили рак на такій стадії, що можлива операція. Юлія житиме і роститиме свою дочку. Але через операцію у її доньки вже ніколи не з’являться брати та сестри…

Ці історії з одного боку трагічні, але з іншого – це ілюстрація безтурботності та неуважності до себе та свого здоров’я. Патологія шийки матки майже завжди видно неозброєним оком, відповідно її можна побачити та лікувати на стадії, поки вона не стала раком. Найчастіше починається все з ерозії. Багато жінок чують від лікаря: “У Вас ерозія”, але далеко не кожна розуміє необхідність та важливість спостереження. “Ерозія – це зустрічається майже у кожної жінки” – думає вона. Багато пацієнток помилково вважають, що ерозія – це рана. А рану треба лікувати і вона загоїться. Багато хто починає використовувати різні свічки, тампони, спринцювання та мазі в надії на те, що таке лікування може допомогти. Хочеться пояснити – ерозія це не рана, це просто ситуація, коли шийка матки покрита “неправильною” слизової оболонкою – на її поверхню виходить слизова оболонка, яка повинна знаходитися всередині шийного каналу. Ерозія буває допологова (дисгормональна) та післяпологова (травматична). Тепер, коли ви знаєте, що таке ерозія напевно ви розумієте, що лікувати її свічками і тампонами безглуздо – вона не може зажити. Що ж робити? Якщо йдеться про допологову ерозію, то майже завжди лікар обирає тактику спостереження – щорічна кольпоскопія (огляд шийки у спеціальний мікроскоп) та взяття цитологічного мазка – достатньо для того, щоб не пропустити жодних “страшних” наслідків. Якщо ми говоримо про травматичну післяпологову ерозію, то найчастіше лікар запропонує жінці припікання. Залежно від клінічної ситуації та від наявності обладнання лікар може запропонувати різні варіанти – від діатермокоагуляції та кріодеструкції до більш сучасних та щадних методів: лазерної вапоризації та радіохвильового лікування. Після припікання на шиї утворюється ранка і вона благополучно гоїться. Жінка здорова.

Однак якщо пацієнтка ніяк не лікується, наступним етапом розвитку ситуації є дисплазія. Під впливом різних негативних факторів епітелій, який покриває ерозію, видозмінюється і набуває деяких властивостей пухлинного росту. Поки що лише деякі. Лікар бачить ці зміни при кольпоскопії, також показує їх цитологічний мазок. Найчастіше дисплазія викликається високоонкогенними штамами папіломавірусу – це така інфекція, що передається статевим шляхом. Чоловіки, які є переносниками цієї інфекції, ніяк від неї не страждають, презерватив через те, що вірус дуже дрібний, від цієї інфекції не захищає. І ось, потрапивши на благодатний ґрунт – епітелій шийки матки-вірус починає розмножуватися і перетворювати ерозію на дисплазію, а потім дисплазію – на рак. Це справа не одного дня. Завжди процес проходить певні етапи розвитку – спочатку легка дисплазія, потім помірна, потім тяжка і лише потім – рак. Тому якщо лікар поставив діагноз дисплазія, то необхідність її лікування існує вже як для жінки, яка народжувала, так і для ненароджуючої. І лікування потрібне невідкладне.

Хочеться трохи повернутись до вірусу папіломи. Інфекційну природу раку шийки матки доведено і саме за це відкриття німецький професор Харальд цур Хаузен отримав Нобелівську премію в галузі медицини та фізіології 2008 року. І саме завдяки інфекційній природі раку у нас з’явилася можливість його профілактики. Справа в тому, що більш ніж 70% жінок, яким поставлено діагноз раку шийки матки, є носіями 16-18 штамів ВПЛ. Ці віруси є найагресивнішими з усіх високоонкогенних. На сьогоднішній день закордонні вчені розробили спеціальну вакцину проти 16-18 штамів папіломавірусу. Ця вакцина допомагає запобігти 3 випадкам раку шийки матки з чотирьох, які можуть виникнути. Вже півтора року вакцина є в Україні і наші жінки, так само, як і закордонні, отримали можливість уникнути цієї страшної недуги. Вакцинація є 3 уколами, виробленими протягом 6-ти місяців – перший, другий через 1 місяць після першого і третій – через 6 місяців після першого. Проведена таким чином імунізація дає стійкий захист від цієї грізної інфекції на все життя. Кому можна щепитися? Простіше напевно сказати про тих жінок, яким немає жодного сенсу у вакцинації. Це ті у кого вірус вже викликав страшні наслідки – рак шийки матки та важку дисплазію. Іншим жінкам щеплення може бути зроблено. “Ідеальні” пацієнтки для вакцинації – це дівчата до початку статевого життя. Для них немає необхідності проводити якісь обстеження перед введенням вакцини, досить просто бажання. Вакцину також можна вводити і жінкам, які вже живуть статевим життям, але вони немає патології шийки матки – перед вакцинацією необхідний огляд гінеколога з кольпоскопією і цитологією. Також можна і потрібно зробити щеплення жінкам, які вже заразилися вірусом папіломи. Проте майже завжди перед вакцинацією їм потрібно пройти спеціальне лікування щодо дисплазії.

Підступність захворювань шийки матки полягає в тому, що вони практично не турбують жінку. Перші скарги з’являються лише тоді, коли дисплазія перетворюється на рак. Але йти з цими скаргами до лікаря часом вже надто пізно…

Саме тому хочеться наголосити на важливості постійного спостереження лікаря.

Алла, 21 рік. Їй у житті вже довелося пережити трагедію – її мама загинула від раку шийки матки у неї на руках. Алла Вікторія дочка. Дівчина обрала для себе інший шлях – вона регулярно ходить до лікаря і вирішила зробити щеплення від раку.

Євгенія. 38 років.Дисциплінована людина і ставиться до свого здоров’я дуже ретельно. Регулярно ходить до гінеколога. Про щеплення дізналася в Інтернеті і запитала свого лікаря. Лікар дав добро на вакцинацію і вона щепилась не лише сама, а й провакцинувала своїх дочок 12 та 16 років. “Справа кожної мами навчити своїх дочок дбати про своє здоров’я та по можливості захистити їх від різних проблем” – каже Євгенія.

Який шлях оберете собі Ви? Пам’ятайте – ваше життя та здоров’я тільки ваша турбота та відповідальність!

- Advertisement -
- Advertisement -