Дезадаптивна мрійливість – це також нав’язлива мрійливість.
Дезадаптивна мрійливість – психологічна концепція, вперше запропонована Елі Сомером для опису постійної інтенсивної розумової діяльності, в основному спрямованої на фантазування і осмислення різних сюжетів і світів.
Чому сновидіння може бути небезпечним?
Втеча уві сні може бути симптомом і причиною:
Чому це небезпечно?
Як це може відбуватися?
Тенденція, як правило, виникає в дитячому віці.
Дитина бачить проблему в сім’ї, не може її оцінити, впоратися з нею і своїми емоціями, і тікає в уявний світ, де все добре і йому там комфортно.
У дорослому житті людина фактично відчуває тривогу, страх і будь-який інший дискомфорт.
Мозок пам’ятає: «У нас безпечний уявний світ, круто сховатися від усього страшного і незручного, підемо туди, подалі від реальності».
І людина занурюється в нього, відчуває полегшення, починає там тонути, і вибратися звідти буває дуже складно, тому що там точно краще, ніж насправді.
Адже «я ідеальний, світ ідеальний, люди ідеальні, все під моїм контролем, при цьому я насправді ні за що не відповідаю», і не потрібно докладати жодних зусиль.
Чим він може бути корисний?
Мріяти не шкідливо, але поки мрія є мотиватором, а мрійливість не є сенсом життя.
Ризики дезадаптивної мрійливості у повсякденному житті
Дезадаптивна мрійливість може проявлятися у школярів, які уникають виконання домашніх завдань, занурюючись у фантазії замість реальних дій. Також дорослі, що постійно мріють про ідеальне життя, можуть відкладати важливі рішення, що призводить до затримок у кар’єрі або особистих стосунках.
Ця форма мрійливості часто ускладнюється труднощами з концентрацією уваги, особливо при наявності синдрому дефіциту уваги та гіперактивності. Крім того, нереалістичні очікування можуть викликати розчарування у взаєминах і знижувати мотивацію до реальних дій.
Якщо мрійливість заважає повноцінному життю або викликає емоційний дискомфорт, рекомендується звернутися до психолога або психотерапевта для професійної допомоги.


