Зазвичай до пульмонолога направляє терапевт або сімейний лікар, оскільки самостійно визначити захворювання пацієнту без медичної освіти досить складно через схожість симптомів.
Адже ГРВІ, грип, фарингіт або ларингіт також можуть супроводжуватися різними видами кашлю. Проте ці захворювання не потребують консультації лікаря-пульмонолога.
Коли пацієнта направляють до пульмонолога
До пульмонолога направляють за наявності симптомів, так чи інакше пов’язаних із кашльовим рефлексом:
- Тривалий кашель, що супроводжується симптомами дихальної недостатності.
- Затяжний кашель з мокротинням або без мокротиння.
- Гострий біль у грудях, що посилюється під час дихання і супроводжується дихальною недостатністю.
- Поява у мокротинні гною, крапель крові.
- Підвищення температури на тлі кашлю, поява задишки, слабкості та інших ознак інтоксикації.
- Задуха, посилення кашлю у вечірній/нічний час.
- Поява спазмів, утруднення вдиху за певних умов: запахи, пилове забруднення, зміни температури повітря.
- Постійне подразнення верхніх дихальних шляхів, тривалий рясний нежить із прозорими виділеннями, перехопленням дихання.
Як ставлять діагноз
Пульмонолог застосовує широкий спектр діагностичних методів: візуальні апаратні дослідження та аналіз біологічних рідин (крові, мокротиння) на наявність бактерій і маркерів запалення.
Рентгенографія і рентгеноскопія
Рентгенографія – це статична картинка (фото) легень. За рентгеноскопії легені просвічуються, і результат транслюється на екран у реальному часі, даючи можливість оцінити функцію дихання, розподіл контрасту по судинах.
Бронхоскопія
Ендоскопічна візуалізація, що дає змогу розглянути слизову бронхів зсередини, взяти матеріал для дослідження, ввести лікарський препарат.
Комп’ютерна томографія
Зрізовий знімок тканин з метою пошуку новоутворень: абсцесів, фіброзних кіст, порожнин, вогнищ некрозу або гнійного розплавлення, пухлин.
Методи функціональної діагностики
Пікфлоуметрія (оцінка швидкості видиху) та спірометрія (оцінка об’єму і швидкості дихання).
Дослідження біоматеріалів
Клінічний аналіз крові показує наявність запалення, гостру або хронічну фазу процесу, наявність алергічних реакцій, загальне ослаблення організму.
Бакпосів мокротиння допоможе виділити патогенну мікрофлору і визначити збудника захворювання, щоб підібрати найбільш ефективний антибіотик.
Алергологічні проби встановлять спектр алергенів, що провокують погіршення. Генетична діагностика допоможе виявити мутації.
Профілактика
Консультація пульмонолога може мати і профілактичний характер, нагадують у клініці Вільне Дихання (https://vilne-dyhannia.lviv.ua/posluha/pulmonolog/). Регулярно на прийом до пульмонолога приходять хронічні хворі. Мета цих візитів – оцінити поточний стан пацієнта, продовжити період ремісії, пом’якшити симптоми майбутніх загострень.