Блювота у дітей

- Advertisement -

Епізодичне блювання у немовлят та маленьких дітей часто є нормальною реакцією організму на зовнішні та внутрішні зміни. Але, на жаль, це не завжди так. Іноді вона стає однією з ознак цілого ряду різних захворювань та функціональних порушень. Більше того, тривале блювання як самостійне явище здатне нести загрозу.

Що відбувається під час блювання?

Блювота є захисним рефлексом, при якому відбувається зворотне виверження вмісту шлунка і початкових відділів кишечника через рот. Як правило, їй передує нудота. Її обумовлюють подразнення рецепторів шлунково-кишкового тракту (ШКТ) або ж пряма дія на блювотний центр, який знаходиться в стовбурі головного мозку.

Блювотний рефлекс реалізується за рахунок скорочення діафрагми, міжреберних та черевних м’язів з одночасним відкриттям нижнього стравохідного сфінктера,  який в нормі запобігає зворотному потраплянню з’їденого зі шлунка в стравохід. При цьому закривається надгортанник і відбувається зупинка дихання, що перешкоджає потраплянню блювотних мас у дихальні шляхи.

В результаті вміст шлунка, у тому числі – ферменти та рідина, залишають організм через ротову порожнину. Також, за рахунок активації вегетативної нервової системи, посилюється слиновиділення, виникає пітливість. Все це призводить до втрати рідини – дегідратації, що при тривалому блюванні стає серйозною проблемою.

Причини блювання у дитини

Блювота відноситься до найчастіше виникаючих симптомів у дітей і може бути пов’язана з різними захворюваннями і порушеннями шлунково-кишкового тракту, нервової системи, функціональними порушеннями та іншими причинами. Тому краще звернутися до лікаря, щоб виключити серйозні захворювання. JMC клініка пропонує послуги кваліфікованих педіатрів, які зможуть встановити причину виникнення блювоти та допоможуть її усунути.

Кишкова інфекція у дітей

Найчастіша причина появи блювання – інфекції ШКТ. Як правило, вони виникають при вживанні інфікованих продуктів харчування або води, а також при недотриманні правил особистої гігієни. Клінічні прояви можуть суттєво відрізнятися залежно від конкретного захворювання.

Найбільш поширеними варіантами кишкових інфекцій у дітей є:

  • Кишковий грип (ротавірусна інфекція), зумовлений вірусами із сімейства Reoviridae. Передається через забруднену воду та при прямому контакті з хворою людиною.
  • Вірусні гастроентерити. Крім ротавірусів, запалення шлунка і тонкого кишечника можуть викликати й інші віруси: аденовірус, норовірус, астровіруси.
  • Сальмонельоз, збудником якого є бактерії Salmonella. Типові джерела інфекції – яйця, м’ясо свійський птах, молоко та приготовані на їх основі продукти, наприклад – кондитерські креми.
  • Дизентерія (шигельоз). Збудник – бактерії роду Shigella. Може передаватися через воду, продукти харчування (найчастіше – молоко та молочні продукти), а також через побутові предмети.
  • Еширихіоз (діарея мандрівників), що викликається бактеріями з роду Esсhеrichia, найчастіше – кишковою паличкою (E. Coli). Фактором передачі є вода, молочні вироби, готові м’ясні продукти, напої, а також предмети побуту, наприклад – іграшки.
  • Лістеріоз. Збудник – Listeria monocytogenes. Найчастіше виявляється у м’ясних напівфабрикатах та готових до вживання м’ясних продуктах (консерви, сосиски), м’які сири та рибна продукція холодного копчення.

Інфекційні ураження шлунково-кишкового тракту у дітей крім блювання також викликають інші симптоми, такі як: діарея, підвищення температури тіла, болі в животі, уповільнення набору маси тіла та ін.

Хвороби травних органів

Інша часта причина блювання у дитячому віці – захворювання органів ШКТ. Найчастіше це:

  • Гастрит – запалення слизової оболонки шлунка.
  • Дуоденіт – запалення дванадцятипалої кишки.
  • Панкреатит – запалення підшлункової залози.
  • Холецистит – запалення жовчного міхура.
  • Кишкова непрохідність.

У дитячому віці постійна відрижка може бути пов’язана з пілоростенозом та пілороспазмом. Пілоростеноз є структурною деформацією воротаря шлунка, через що їжа не може потрапити в дванадцятипалу кишку. При пілороспазмі виникають аналогічні зміни, але вони мають тимчасовий характер, оскільки їх причиною є підвищений тонус м’язів шлунка.

Які симптоми говорять про проблеми із ШКТ?

Загальними симптомами, які дозволяють запідозрити розвиток захворювань шлунково-кишкового тракту у дітей:

  • Болі в різних областях живота, які виникають відразу після їжі або через деякий час.
  • Розлади випорожнень: діарея або запори.
  • Патологічні домішки у калових масах, неперетравлені частинки їжі.
  • Метеоризм, відрижка кислим чи тухлим.

Харчове отруєння у дитини

Харчове отруєння, так само як і інфекційні захворювання ШКТ, викликаються вживанням інфікованих продуктів харчування. Однак при харчовому отруєнні ключову роль відіграють не самі бактерії, а продукти їхньої життєдіяльності, які виділяються в живильне середовище, в якому ці бактерії тривалий час перебували. Таким чином в організм дитини одномоментно потрапляє велика кількість бактеріальних токсинів, що викликає блювоту та інші симптоми отруєння.

Виділяти в продукти велику кількість токсинів можуть вже згадані раніше сальмонели, а також бактерії Clostridium botulinum, що викликають ботулізм. Причиною розвитку ботулізму найчастіше є неякісні консерви, соління, а також недостатньо термічно оброблене м’ясо та риба.

Важливо! Блювота є однією з перших реакцій на вживання непридатних для їжі продуктів, наприклад отруйних грибів, ягід або сирого м’яса.

Гострий апендицит

Гострий апендицит – це гостре запалення апендикса (червоподібного відростка сліпої кишки). Належить до найпоширеніших хірургічних патологій черевної порожнини.

Найчастіше першими ознаками апендициту в дитячому віці є постійні гострі болі в животі, які пізніше переміщуються в праву здухвинну ділянку, та підвищення температури тіла до 37,5 ° С. Крім цього, часто виникає нудота та одно-або дворазове блювання.

Гострий апендицит вимагає проведення негайного хірургічного втручання – видалення запаленого червоподібного відростка кишки.

Стороннє тіло в стравоході

Частою причиною появи блювання у дитячому віці є проковтування сторонніх тіл, найчастіше – невеликих іграшок або їх частин, наприклад деталей конструктора. При цьому блювота носить нападоподібний характер, ніяк не пов’язана з їжею, а блювотний рефлекс може зовсім не супроводжуватися евакуацією вмісту шлунка. У таких випадках показано звернення за медичною допомогою.

Ацетонова блювота у дітей

Синдром циклічного ацетонемічного блювання є сукупністю проявів, що виникають в результаті різкого підвищення рівня кетонових тіл у плазмі крові дитини.

Цей стан може бути результатом аномалій конституції (нервово-артритичний діатез) або тривалого голодування, реакцією організму в післяопераційному періоді або проявом деяких захворювань та станів: тяжкого перебігу інфекцій або ендокринних патологій (цукровий діабет).

Характерна особливість ацетонового блювання у дітей – циклічність епізодів, які виникають через рівні проміжки часу – від 15 до 60 хвилин. Між ними дитина, як правило, почувається задовільно. Також відзначаються: запах ацетону з рота, підвищення температури тіла та пронос.

Неврологічні порушення у дітей

Блювотний рефлекс може бути спровокований безпосереднім впливом на довгастий мозок – відділ стовбура головного мозку, в якому знаходиться так званий блювотний центр. Це зустрічається при струсі мозку на фоні черепно-мозкової травми, при інфекційних ураженнях центральної нервової системи (менінгіт, енцефаліт) та підвищеному внутрішньочерепному тиску на фоні гідроцефалії.

Невротичні або психогенні блювання у дитини

У дітей дошкільного та раннього шкільного віку блювання може бути викликане сильними емоційними переживаннями, страхом чи стресом. Супутніми явищами часто стають стрибки артеріального тиску, підвищена пітливість, блідість, запаморочення та загальна слабкість.

Блювота при захитуванні

Діти схильні до кінетозу чи хвороби руху. Вона проявляється нудотою та блюванням на тлі монотонних тривалих коливань і виникає при тривалих подорожах автомобілем, в автобусах і поїздах, на морському судні. Також ця патологія супроводжується запамороченням, загальною слабкістю, блідістю та пітливістю.

Механізм розвитку захитування полягає у тривалому подразненні вестибулярного апарату, розташованого у внутрішньому вусі. У нормі він сприймає становище тіла у просторі. Однак під час руху транспорту інформація, одержувана зорово, часто сприймається мозком як статичне становище, хоч і відбувається певний рух. Ця різнорідність отриманої інформації і викликає захитування.

Симптоми інтоксикації за наявності блювоти

При отруєннях, інфекційних та запальних захворюваннях блювання супроводжується так званим інтоксикаційним синдромом. Це сукупність симптомів, зумовлених потраплянням у кров різних токсинів, продуктів розпаду тканин тощо.

Інтоксикаційний синдром, крім можливої нудоти та блювання, включає:

  • Загальну слабкість, нездужання та підвищене занепокоєння.
  • Підвищення температури тіла до 37-40 ° С та підвищену пітливість.
  • Втрату апетиту.
  • Головний біль, який у молодшому віці проявляється постійним, іноді однотонним плачем.

Що робити у разі блювання?

Дії батьків залежать від причин розвитку та показників блювотних мас. Якщо блювання одноразове і не супроводжується іншими симптомами, особливих дій від батьків не потрібно. В іншому випадку рекомендується виконувати наступні рекомендації:

  • Постійно спостерігати за дитиною. Немовля потрібно утримувати на руках вертикально, дітей старшого віку слід укласти на бік або привести в напівсидяче положення. Це дозволить уникнути вдихання блювотних мас.
  • Після нападу блювання промити дитині ротову порожнину чистою водою за допомогою груші або великого шприца. Старшим дітям варто допомогти прополоскати рота.
  • Уникати використання будь-яких медикаментів самостійно, не знаючи причини появи блювоти. У кращому випадку таблетки просто вийдуть разом із новою порцією блювотних мас, у гіршому – можуть нашкодити та ускладнити діагностику.

Рясне блювання у дітей супроводжується зневодненням через значну втрату рідини разом з блювотними масами. Тому важливо відновлювати втрати за допомогою мінеральних вод, спеціальних розчинів, а за їх відсутності – звичайної води.

У яких випадках слід звертатися до лікаря?

Якщо блювання наполегливе та супроводжується іншими тривожними симптомами, необхідно в найкоротші терміни звернутися за медичною допомогою. Викликати лікаря додому слід, якщо:

  • Блювота виникла відразу після черепно-мозкової травми.
  • Блювота супроводжує підвищення температури тіла.
  • Блювота яскраво-зеленого або жовто-зеленого кольору, в ній є домішки крові або коричневі блювотні маси, що нагадують каву.
  • Блювоту супроводжує сильний біль у животі.
  • На тілі дитини з’явилися висипання.
  • Є підозра на ковтання сторонніх тіл.
  • Є підозра на поїдання отруйних речовин.

Є ознаки вираженого зневоднення: відсутність сечовипускання протягом більш ніж 3 годин, сухість шкіри, язика і слизових оболонок, плач без сліз, патологічна сонливість і дратівливість, «западання» живота і щік.

Лікування блювання у дітей

Загальна тактика лікування блювання залежить від її походження. Наприклад, при харчовому отруєнні основну роль першої допомоги відіграє промивання шлунка в найкоротші терміни та використання ентеросорбентів (активоване вугілля).

Лікування блювоти, крім усунення основної причини її появи, включає відновлення водно-електролітного балансу. Особливо це важливо при сильному, тривалому і часто повторюваному блюванні, через яке організм втрачає велику кількість рідини.

Для компенсації втрати рідини застосовуються звичайні мінеральні води, трохи підсолоджений чай або спеціальні розчини, порошки, які можна придбати в аптеці. У тяжких випадках також використовується внутрішньовенна краплинна терапія.

У разі неможливості встановити причину блювоти або усунути її показано використання протиблювотних засобів. Залежно від ситуації можуть використовуватись:

  • Антихолінергічні засоби.
  • Нейролептики.
  • Н1-блокатори.
  • Блокатори дофамінових рецепторів.

Блювота у дітей надзвичайно багатогранна. Вона може бути як варіантом нормальної реакції на їжу у немовлят, так і першою ознакою серйозних, небезпечних для життя захворювань. Крім цього, важливим правилом є догляд за дитиною та компенсація втраченої рідини, що дозволить уникнути додаткових ускладнень.

- Advertisement -
- Advertisement -